Роман Іваничук: Зараз книжок не купую

06.10.2013 21:02
Роман Іваничук
Легенду української літератури нагородили вiдзнакою "Золотий письменник України"

Автор понад двох десяткiв iсторичних романiв за нагородою до Києва не поїхав. Тож вiдзнаку письменнику приїхали вручати до Львова.

"Золотим" в Українi стає той автор-романiст, чиї твори вийшли сукупним накладом понад 100 тисяч примiрникiв!

-- Нещодавно видав другу частину  "Моєї кунсткамери" -- книги, де пишу про себе, про те, як я став таким, як є, -- розповiдає Експресу Роман Iванович. -- Назвав її "В корчмi Лисого Мацька". У цiй книзi розповiдаю про службу в армiї на Кавказi, а також, як я був у складi української делегацiї ООН, про спiлкування з українською дiаспорою, а також про особливостi письменницької творчої лабораторiї.

-- Романе Iвановичу, у лiтературнiй роботi ви не робите великих перерв -- чи не щороку презентуєте щось нове. А скiльки часу вiддаєте творчостi?

-- Працюю щодня з восьмої ранку до обiднього часу. Тодi нiхто мене не зачiпає, не турбує, я нiчого не слухаю, не переглядаю. Одне слово, пишу. А перерви й справдi не часто роблю. Хоча, звiсно бувають, i то -- мука...

А якщо мова про час, який затрачаю на один роман -- то по-рiзному буває. Примiром, "Вогненнi стовпи" про УПА творив сiм рокiв, "Мальви" -- чотири роки, На написання "Хресної прощi" пiшло три роки, а "Торговиця" народжувалась два роки.

-- Досi все пишете вiд руки?

-- Так. Чорною чорнильною ручкою. Переписую щонайменше тричi. Потiм передруковую на машинцi. Далi даю читати своєї дружинi Нiнi Бiчуї, а пiсля її редакцiї знову переписую. I лише тодi даю працю у видавництво. Там уже нiхто її не може правити. Ну хiба що якусь кому...

Часом мене запитують, чому не користуюсь комп'ютером. Я до цього не дiйшов i вже не дiйду (усмiхається). Вважаю, що художня лiтература має писатись чорнилом. Та й комп'ютер та iнтернет забирає багато часу. Он дiти й онуки вiд комп'ютера не вiдриваються. I мало читають. А я читаю багато.

-- Частенько поповнюєте свою бiблiотеку?

-- Зараз книжок не купую. Звiсно ж, якщо трапиться видання, яке менi потрiбне, то я його придбаю. Але поки достатньо своєї бiблiотеки, у якiй понад 10 тисяч книг. Додам, що я читаю й нову українську лiтературу, цiкавлюся новими iменами. Щоправда, часом залишаюсь обуреним -- через легкослiв'я нинiшнiх авторiв. Та є й дуже здiбнi, якими тiшуся.

-- Романе Iвановичу, а що вас ще захоплює, окрiм лiтератури?

-- Я -- мандрiвник. У кабiнетi сиджу лише, коли пишу. А от, коли збираю матерiал, -- то завжди в дорозi. Об'їздив уже весь свiт. А зараз коло мандрiв звузилось до Карпат i Коломиї. Туди їжджу зi своєю дружиною. I нам дуже добре так проводити час.

Юлiя Курій

Фото citylife

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

За кавою

Відомий дитячий пластичний хірург розкрив таємниці своєї рідкісної професії
Відома в Австрії українська оперна співачка дасть сольний концерт у рідному Львові
Дехто вважає Ляну Мицько "Рок-міс Львів" і навіть "Новою королевою Львова"