Олег Лихач: Поза Львовом i Україною жити не можу

26.07.2014 12:09
Олег Лихач: Поза Львовом i Україною жити не можу
Провiдний солiст Львiвської нацiональної опери вiдсвяткував 50-рiчний ювiлей

Один iз найвiдомiших лiричних тенорiв Львiвського нацiонального академiчного театру опери та балету iменi Соломiї Крушельницької Олег Лихач пiдкорив своїх глядачiв, спiваючи в "Летючiй мишi", "Рiголетто", "Севiльський цирульник".

Та цiкаво, що Олег Лихач навiть не мрiяв стати оперним спiваком, а складав... телевiзори!

-- Хоча мати моя казала, що я ранiше навчився спiвати, нiж говорити, -- каже, усмiхаючись, Олег Лихач. -- Це були українськi, росiйськi, польськi пiснi. А перiод професiйного вокалу розпочався пiсля прослуховування у хлопчачий хор "Дударик", згодом я став там солiстом. Менi дуже iмпонувала естрада. Вчився я у Львiвськiй полiтехнiцi, пiсля армiї складав телевiзори, якi вiдправляли на Кубу. I, цiкаво, я нiколи не думав, що стану актором оперного театру.

-- А як же так сталося?

-- Я вирiшив влаштуватися робiтником сцени. То був понедiлок. А я, тодi ще невiглас, не знав, що понедiлок -- це театральний вихiдний. Приходжу в один, у другий театр -- нiкого немає. Так нiкуди й не потрапив. Але потiм знайомий професор, народний артист України Роман Вiтушинський, взяв i завiв мене до хормейстера. Отак, майже випадково, i розпочалася моя кар'єра.

На своєму вiку виконав п'ятнадцять партiй. Однi з найкращих, улюблених -- герцога з опери "Рiголетто", Альфреда Жермона -- "Травiата", графа Альмавiви -- "Севiльський цирульник"...

-- А що головне в успiху актора?

-- Головне -- осмислити свою роль, бо кожен може взяти певну ноту. Як оцiнити, що зiграв добре? Скажу, пригадавши один
випадок. Коли почув пiсля "Мадам Баттерфляй": "Цi чоловiки такi гади!", то зрозумiв, що роблю все правильно (Усмiхається). До образу треба морально доростати. Недавно я дебютував в "Украденому щастi", йшов до цiєї вистави кiлька рокiв.

-- А як вдається запам'ятовувати слова в оперних партiях, та ще й iноземною?

-- Згаданi партiї -- це тi, якi я вчив у Стрийському парку, коли ще возив Iвана-Данила (сина. -- Авт.) у вiзочку. Їх я можу
навiть не повторювати. Найкраще запам'ятовувати текст у русi. Спiваю у виставах iталiйською, польською,
росiйською... Вiльно володiю цими мовами, окрiм iталiйської -- з нею трохи важче. Текст опери, до речi, ми часом опрацьовуємо самi зi словником, а iнодi маємо переклад.

-- Невже нiколи не було курйозiв пiд час виступiв?

-- Та чому ж? Були. (Усмiхається). Коли виступали в Польщi, наприкiнцi другої дiї опери "Травiата" я спiваю i раптом
усвiдомлюю, що забув текст -- можу пригадати лише український. Суфлера немає. Дивлюся перелякано на диригента, а вiн мав текст та став його читати -- i я по губах вiдтворив фрагмент арiї. Глядачi цiєї заминки, на щастя, не помiтили.
      
-- Свого часу говорили, що ви виїхали зi Львова за кордон...
                        
-- Так, я навiть переїхав до Канади, попрощався з рiдними, але на другий день перебування за океаном зрозумiв,
що повернуся. Так i зробив. Рiзнi мiста мають свої ритми, i львiвський менi пiдходить найбiльше.

Дарiя Зубрицька

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Новини

За кавою

Дехто вважає Ляну Мицько "Рок-міс Львів" і навіть "Новою королевою Львова"
Зірка Баварської державної опери готує для львів'ян музичний "мікс" з творів українських і західноєвропейських класиків