Оксана Линів: "Про нас ще дуже мало знають у світі"

25.02.2016 20:30
Оксана Линів: "Про нас ще дуже мало знають у світі"
Зірка Баварської державної опери готує для львів'ян музичний "мікс" з творів українських і західноєвропейських класиків

Одну з найуспішніших жінок-диригентів нашого часу Оксану Линів, уродженку Львівщини, нещодавно відзначили двома престижними нагородами -- призом Мюнхенського оперного фестивалю, а саме місто Мюнхен разом з головним виданням "Вечірня газета"  присвоїли “Зірку року-2015” у номінації "Класика". У  Баварській державній опері Оксана Линів третій сезон поспіль працює диригентом та помічником Генерального музичного директора Кирила Петренка. Своєю плідною працею заробила авторитет у музикантів, публіки та критиків. Диригент активно гастролює у Румунії, Швейцарії, Франції, Японії,Швеції, Іспанії. Співпрацювала більш як з 20 оркестрами в Німеччині. А тепер, вперше за 12 років, Оксана Линів анонсує концерт у Львові.

-- Пані Оксано, з ким реалізовуватимете проект? З якою програмою виступите перед львівською публікою?

-- До мене звернулись керівники оркестру «ІNSO-Львів» і запропонували влаштувати концерт у Львові. Ця ідея мені дуже сподобалась -- ми обговорюємо програму і дату проведення. Відколи я стала лауреатом одного з найсерйозніших диригентських конкурсів світу – конкурсу імені Густава Малера пройшло 12 років, а у мене досі не було жодного симфонічного концерту у Львові. Хочеться отримати можливість виступити перед львівською публікою і дати змогу людям оцінити свою майстерність, зробити своєрідний вклад у розвиток культури у рідному для мене місті.

Я є палким пропагандистом української музики -- люблю створювати програми, де твори українських композиторів є поруч з композиціями західноєвропейських класиків. Завжди стараюсь вказати на раптові точки співвідношення, порівняння чи контрасту.

Про мою пристрасть до української музики свідчить й нещодавні концерти -  у Чернівецькій філармонії -- виконували твори українських композиторів – М. Скорика скрипковий концерт з солісткою Богданою Півненко, “Гуцульський триптих” і Віталія Губаренка “Concerto grosso”, а також з Одеським національним симфонічним оркестром – твори М.Скорика,Ю. Ланюка та Б.Лятошинського.

-- Любов до музики українських класиків прочитується і у концертах, які відбулися в Одеській національній опері. У Львові можна очікувати на щось схоже?

-- Так, на фестивалі «Оксамитовий сезон у Одеській національній опері» були дві цікаві програми – одна на великій, інша – на камерній сцені. Виконували твори Б.Лятошинського, М.Скорика, Є.Станковича, О. Киви та Ю.Шевченка. Я звернула увагу на творчу спадщину Бориса Лятошинського – зокрема відому оперу «Золотий обруч», яка колись з великим успіхом була поставлена у Львові і нагороджена Шевченківською премією. З цього моменту минули десятки років і зараз її не виконують ніде в Україні – ця партитура надзвичайно високої складності, адже композитор-експресіоніст писав у манері схожій до Шостаковича, вимагає високого професійного рівня від співаків, оркестру і, звичайно, від диригентів, що є, на мою думку, своєрідним стримуючим фактором. Тож, уривки з цієї опери разом з іншими симфонічними творами я виконувала в концерті на Одеському оперному фестивалі у вересні 2015 року.

-- В Україні — час змін, щодо реформ в галузі освіти також ведуться постійні дискусії. Ви ж з відзнакою закінчили факультет оперно-симфонічного диригування Львівської державної музичної академії ім. М.Лисенка, а після цього чотири роки навчались у Дрезденській музичній академії. Назвіть плюси і мінуси.

-- У Дрезденській музичній академії я змогла отримати знання, які поглибили моє розуміння традицій і трактування німецької симфонічної та оперної класики, адже на мові оригіналу я читала наукові дослідження, фахову літературу, листи композиторів, а також мала змогу спостерігати за роботою багатьох видатних диригентів.

Проте у Німеччині я зіштовхнулась з протилежним -- у жорстких умовах ринкової економіки кожна година занять і практики з оркестром потребує колосальних затрат, тому консерваторії змушені нещадно економити. А студенти у академії імені Лисенка мають неабияку розкіш в контексті умов навчання, зокрема одному студентові акомпонують  двоє професійних піаністів, а у цей час викладач може спостерігати за його технічною і музичною роботою. Тобто на навчання одного студента протягом 1-2 год. диригування  припадає троє педагогів. У Німеччині усе відбувається по-іншому – у кращому випадку студентові на фортепіано грає інший студент, який присутній на уроці, або сам викладач акомпонує і одночасно спостерігає за мануальною технікою та диригуванням,  даючи зауваження. А практика з оркестром там взагалі можлива дуже рідко – всього 1-2 рази в семестр.

Я завжди пишаюсь тим, що у академії ім. М.Лисенка змогла отримати надзвичайно сильну диригентську базу, яка мені дуже  допомагає в професійній роботі.

-- У Баварську державну оперу вас запросили у 2013-му, у 2014-му відбувся повноцінний дебют на великій сцені театру. Які завдання перед вами поставлені, яким чином відбувається робочий процес в одному з найпрестижніших репертуарних оперних театрів світу?

-- Я працюю диригентом та помічником генерального музичного директора Кирила Петренка. Як диригент, з перших днів роботи отримала багато завдань -- веду усі постановки Кирила Петренка, повинна бути готовою замінити його в буд- який момент під час вистав. Крім того, веду і свій власний репертуар як диригент-постановник. Спектр роботи колосальний – репертуар від творів Моцарта 18 ст і до композиторів  21 ст.  Тільки у минулому сезоні я диригувала 15 оперних партитур.

Приємно, що старання увінчалось успіхом - у 2015 році відзначена двома поважними нагородами – призом Мюнхенського оперного фестивалю, одного з найпрестижніших у світі. На цьому фестивалі у мене було три дуже відповідальних виступи — до відкриття фестивалю виконання меси Сезара Франка у головному  соборі св. Міхаеля , а також дві вистави -- «Лючія ді Ламмермур» (Lucia di Lammermoor) Доніцетті за участю в головній ролі зірки бельканто Діани Дамрау, а ще — постановка камерної опери "Сельма Єжкова" сучасного датського композитора Поля Рудерса за фільмом «Танцююча в темряві». Ця прем'єра була оригінальною з точки зору режисерської концепції — оркестр знаходився на сцені, а співаки -- за спиною у диригента. Практично не існувало дистанції від глядача до головних героїв драми. Постановка була відзначена, як одна з найсильніших у програмі фестивалю, де всього було більше 30-ти найменувань різних творів. А наприкінці 2015-го головне видання Мюнхена і сама рада міста, традиційно проводячи культурний огляд подій і відзначаючи особистостей, які найбільше відзначились в аспекті мистецької діяльності, мене ще нагородили "Зіркою року-2015" у номінації "Класика". Минулого року цю нагороду отримав Кирило Петренко.

(Фото з приватного архіву Оксани Линів)

У цьому сезоні мій графік буде не менш насиченим – незабаром починається постановка опери Бріттена  «Альберт Херрінг» , поновлення «Лючії ді Ляммермур» Доніцетті, асистенція Петренкові в «Майстерзінгерах» Вагнера, а на початку липня на фестивалі диригуватиму світовою прем’єрою опери німецького композитора Хауке Берхайде «Споглядання муру» - цей твір лише пишеться на замовлення Баварської опери.

-- Якою є Баварська державна опера з точки зору менеджменту?

-- Структура, яка протягом століть має статус однієї з найкращих у світі, прискіпливо слідкує за своїм професійним реноме. Є окремий відділ кастингу, менеджери вирішують, кого запрошувати співати чи диригувати. Промахи – недопустимі, вони уважно слідкують за роботою та виступами. Так, враховуються такі моменти, як настрій і атмосфера під час репетицій, творчий підхід, рівень та оригінальність інтерпретації, здатність реагувати на режисерські задуми, співпрацювати. І на завершення – важливим аспектом є реакція публіки – це підсумок роботи. Мюнхенська публіка є дуже вимогливою і вона може чітко диференціювати, тому, якщо побачить лише сухий «ремісничий» підхід, але не відчує емоційної віддачі, то й реакція буде відповідною.

-- Розкажіть про свою професійну мрію.

-- Моєю професійною мрією є постійне вдосконалення та самореалізація, в першу чергу моїх творчих ідей. Хочеться бути більше задіяною в Україні. Нам потрібно дуже багато працювати, щоб бути оціненими, як країна і нація, яка має свої висококультурні надбання та цікаву і багату музичну спадщину. Про нас ще дуже мало знають у світі, лише поодинокі імена композиторів та виконавців зустрічаються у міжнародному музичному просторі. Виправляти цю ситуацію повинні лише ми самі. Тому хочеться активнішої співпраці з українськими колективами, щоб можна було плідно реалізовувати той професійний досвід, якого вдалося набути за кордоном. В наш час, коли вся робота так чи інакше регулюється чіткою контрактною системою, це було б можливим за умови своєрідного майданчика в Україні.

Розмовляла Оксана Мирутенко

Фото Олега Павлюченкова
 

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Новини

За кавою

Дехто вважає Ляну Мицько "Рок-міс Львів" і навіть "Новою королевою Львова"
Зірка Баварської державної опери готує для львів'ян музичний "мікс" з творів українських і західноєвропейських класиків