Фортеця на скелi

17.11.2012 09:59
Тустань
Сьогоднi ми запрошуємо Вас у подорож до фортецi, яку побудувала сама природа -- їдемо у Тустань, що в селi Урич Сколiвського району

Навiть якщо ви уже бували в Тустанi пiд час знаменитого фесту, що проводять тут влiтку, вам обов'язково варто вiдвiдати фортецю восени. Чому? Тустань -- це одне з найунiкальнiших мiсць на Львiвщинi, де в листопадi з висоти пташиного польоту можна побачити, як змiнють свiй колiр Карпати.

...Повернувши праворуч iз траси Київ-Чоп, кiлька кiлометрiв ми їдемо не надто якiсною дорогою у село Урич. З обох бокiв нас оточують маленькi сiльськi охайнi хатиночки i ми з нетерпiнням чекаємо зустрiчi iз фортецею.

Та якщо ви налаштувалися побачити обороннi споруди, на кшталт тих фортець, якi уже звикли бачити в замках Львiвщини, то побачене в Тустанi вас дуже здивує. Чому?

Фортеця Тустань -- це старовинний оборонний комплекс, бiльша частина якого створена... природою. I зустрiнуть вас не рiвненькi стiни оборонного комплексу, а велетенськi каменi-пiсковики, що височiють над землею на кiлька десяткiв метрiв. Як кажуть мiцевi: "Цi скелi виросли з землi".

Перевели подих? Тодi рушаємо на галявину бiля пiднiжжя скель. Тут бачимо невеличкi дерев'янi башти та навiть катапульту (ясна рiч не стародавнiх вiкiв, а лише її копiю, вiдтворену нашими сучасниками). Дуже важлива деталь -- доступ до всього вiдкритий i немає такої неприємної дрiбнички, як у багатьох замках чи музеях, коли якiсь окремi примiщення закритi.

Та коли ти стоїш на цiй галявинi, то якось не дуже вiриться, що серед цього густенного лiсу i цих шалено величезних скель колись могла iснувати фортеця. А виявляється, ще й як могла! Дерев'яну фортецю було засновано просто на цих каменях-велетах у другiй половинi IX столiття i проiснувала вона аж до середини XIII столiття.

Якщо вам цiкава детальна iсторiя зародження i розвитку Тустанi, то при входi у заповiдник можна замовити собi послугу квалiфiкованого екскурсовода. Ми ж, пiднамаючись на скелi ось такими "дорогами"...

... бiльше приглядаємося до камiння. На ньому чомусь дуже багато, як кажуть туристи "дiрок". Та саме цi "дiрки" дають можливiсть сучасним iсторикам вiдновити дерев'янi елементи фортецi з точнiстю на 99 вiдсоткiв.

Рiч у тiм, що якщо камiння стоятиме тут ще сотнi рокiв (принаймнi будемо на це сподiватися), то дерев'яних конструкцiй самої фортецi уже давно немає. Але будiвничi того часу, споруджуючи її на скелях, довбали в каменi пази для закрiплення дерев'яних конструкцiй. I цi, так званi "дiрки", якраз i є слiдами, де заклiплювали дерево.

"Якби у нас були кошти, ми би змогли вiдтворити усi дерев'янi елементи фортецi майже зi стовiдсотковою точнiстю", -- кажуть у заповiднику. На територiї фортецi у скелях уже вивчили близько 4 тисячi (!) пазiв та врубiв.

До речi, порада для екстремальних туристiв: не пробуйте пiднiматися на скелi немаркованими шляхами.

Якщо ж ви все таки наважитеся це зробити, то заряд адреналiну вам гарантують хiба роздертi ноги та руки, штраф i можливiсть не повернутися додому. Тому ходiть мiстками, якi спецiально для вас спорудили у заповiднику.

Пiднявшись на найвищу точку скель, стає зрозумiлим, чому Тустань була настiльки могутньою. Варто вiдзначити, що у свiй час урицькi скелi були головним охоронцем захiдних кордонiв Київської Русi. А пiзнiше i Галицько-Волинського князiвства.

Крiм оборонного характеру, фортеця мала ще одну роль -- митного та прикордонного центру. Саме через Тустань проходили торгiвельнi шляхи до європейських країн. Туди вивозили сiль та шовк. З купцiв, якi хотiли пройти через фортецю, залога Тустанi брала мито. А натомість вони отримували гарантiю безпечного перевезення товару.

Та коли стоїш на вершинi скель, захоплює тебе не лише усвiдомлення того, що багато столiть тому на цьому ж мiсцi стояли мужнi оборонцi нашох земель. Захоплює краєвид. Ну так уже красиво розмальовує осiнь карпатськi дерева, що важко вiдвести погляд. Саме тому багато хто радить їхати у Тустань саме восени.

Спускатися на землю якось не дуже хочеться, проте таки доводиться (краще це робити, коли на вулицi ще не стемнiло). Повертаючись додому, радимо вам зайти у музей, який працює на територiї заповiдника. Там у чотирьох залах є бiльше 400 експонатiв фортецi та княжих палат (i такi тут були).

Ви також зможете подивитися, як виглядала фортеця, яку п'ять разiв перебудовували i в підсумку вона стала п'ятиповерховою. У музеї є графiчне зображення, вiдтворене iсториками. 

Додамо також, що сьогоднi фортеця входить до територiї Державного iсторико-культурного заповiдника "Тустань", який загалом займає територiю 464 гектари.

Щороку Тустань вiдвiдує бiльше трьох тисяч туристiв. I якщо ви станете одним iз них, то нiколи не пошкодуєте, що змогли подивитися на Карпати iз висоти пташиного польоту та щей зi скель, що "виросли з землi".

Примiтки

Вартiсть квиткiв на територiї iсторико-культурного заповiдника "Тустань":

Повна вартiсть -- 12 гривень.

Пiльгова вартiсть -- 6 гривень.

Поради друзям:

Екскурсiя. Аби послухати про iсторiю фортецi краще йти на екскурсiю у музей. 1. Його працiвник розповiдає iсторiю Тустанi навiть для однiєї людини з таким ентузiазмом, що перед очима, як живi, постають князi, купцi та воїни того часу. 2. На екскурсiях, якi проводять на скелях часто збирається велика група людей, що не завжди зручно. Крiм того, волею чи неволею ви в будь-якому випадку перетнетеся з екскурсiйною групою i зможете слухати розповiдь екскурсовода "на халяву".

Як доїхати

Якщо ви подорожуєте потягом, найкраще до Урича добиратися зi Стрия. Абсолютно безпроблемно можна дiстатися маршрутками, якi курсують на Сколе.

Якщо ви вирiшили їхати автомобiлем або ж мотоциклом, то вiдстань вiд Львова до Урича становить трохи бiльше ста кiлометрiв. Якщо їхати через Схiдницю -- 110 кiлометрiв (дорога не найкраща -- щебiнь). Коли ж їдете трасою Київ-Чоп -- 118 кiлометрiв (асфальтоване покриття, проте не завжди якiсне).

Мiнус

На територiї заповiдника вiдсутнi нормальнi туалети, що є дуже незручним для вiдвiдувачiв. Тому запасайтесь... терпiнням.

Цiкавий факт

Скелi Тустанi височiють на 87 метрiв над рiвнем моря.

Розквiт фортецi припадає на ХII-ХIII ст., за князювання Данила Галицького. Тодi житлова забудова на скелi мала висоту п'ятиповерхового будинку. Фортеця разом iз градом займала територiю на 3 гектари. Постiйний гарнiзон фортецi налiчував 50 осiб, в мiстечку жило -- 300-400 людей.

На територiї фортецi було двi криницi, в яких колись зберiгали запас води аж на 250 днiв. Щоб вода весь час була свiжою, у неї клали хвою. Такий напiй мав тонiзуючi властивостi. Маючи воду, оборонцi фортецi могли витримати навiть пiврiчну облогу.

У 1970 роцi мешканцi Урича знiмалися у фiльмi "Захар Беркут".

Легенда про Тустань (джерело: "Легенди Карпат")

"... У передвiчнi часи, коли попiд горами селилися велети, один iз них наказав нечистiй силi викувати палац в Урицьких бердах. I якось вночi, ще до третiх пiвнiв, палац постав у всiй довершеностi. Заспiвали пiвнi, та, почувши їх, велет i сам скам'янiв..."

"... Дуже давно, ще як була руська держава, на тому мiсцi, де тепер руїни, стояла неприступна фортеця. А довкола неї жили люди. Через село бiля замку пролягав великий торговий шлях. У тому селi стояла варта, i коли через село проїжджали купцi, то варта казала їм: "Ту стань". Купцi там зупинялися i мусили платити мито (цло). От вiд того село i назвали Тустань. А потiм воно так розрослося, що стало головним мiстом руського князiвства..."

Не пропустiть.

Неподалiк Урицьких скель є джерело. Кажуть, вода в ньому -- цiлюща. А ще кажуть, вона допомагає при вадах зору.

Неподалiк вiд Тустанi (32 кiлометри) у Сколе є унiкальний водоспад Кам'янка . Про нього а також iншi цiкавi i захопюючi мiсця нашої областi ми розповiмо у наступних наших подорожах. Тому набирайтеся вражень вiд фортецi, заряджуйтесь позитивом i дiзнавайтеся про унiкальнi мiсця Львiвщини разом з нами.

Оля Піліщук

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Новини

За кавою

Дехто вважає Ляну Мицько "Рок-міс Львів" і навіть "Новою королевою Львова"
Зірка Баварської державної опери готує для львів'ян музичний "мікс" з творів українських і західноєвропейських класиків